:
  

   Рації на передову

 Кожного дня в Центрі допомоги АТО при Пологівській райдержадміністрації відбуваються зустрічі з військовослужбовцями, що боронять нашу Батьківщину на сході країни. До центру приходять переважно члени родин тих, хто сьогодні в зоні АТО. Та й  самі чоловіки звертаються за різною допомогою під час відпустки, або коли демобілізуються.  Ні для кого не секрет, що сьогодні наші демобілізовані підписують контракти  із ЗСУ та знову відправляються в зону АТО.
Ось і 22.07.2016 до кабінету завітав демобілізований Максим (перша хвиля мобілізації), який прийняв рішення підписати контракт із ЗСУ та продовжити службу. 
Саме його ми зустрічали на площі в 2015 році, разом з ним знайшли автограф на  нашому прапорі Перемоги, який він залишив тієї березневої ночі. 

                               

Чому прийняв таке рішення? – «Все просто – Хто, як не Я». Максим розповідав, що саме з того часу, який він провів там, на сході, в його житі змінились цінності, він не розуміє, чому хтось може легко зраджувати свою країну, чому на нашій землі з’являється триколор  чужої країни. Та більше за все непокоїть те, що у нас в Пологах є люди котрі так  і не розуміють наскільки війна поруч, та які наслідки вона за собою несе.
Максим звернувся за допомогою, яку отримав в повному обсязі, за рахунок районної програми «Назустріч людям», але й сам прийшов не з пустими руками. 

                                                   

   Дві рації, два запасних акумулятори, та зарядний пристрій до них - ці речі йому передала волонтер з Києва Anzhelika Makogon – сильна та вольова, саме так охарактеризував її Максим. 
   Дівчина сама родом з Луганська, але з самого початку війни допомагає як волонтер військовослужбовцям ЗСУ. 
  «То, что я делаю сегодня, влияет не только на мое завтра, но и на завтра других людей. Эта ответственность заставляет не опускать рук и не сдаваться. Каждый день как маленькая битва. Моя личная война... И чтобы не случилось, помните - мы обречены на победу!» - саме так Анжеліка висловлює свої думки на сторінці в Фейсбуці. 
    Разом з Максимом ми запитали  чи не проти вона, якщо ми передамо рації нашим землякам на передову. Волонтерка дала згоду, і навіть запевнила, що й надалі буде допомагати нашим захисникам.
    23.07.2016 ввечері зателефонував наш земляк, Дмитро Суворий, з подякою за рації, бо там вони їм дійсно в нагоді.
Разом  ми творимо нашу історію, бо ми розуміємо, тільки разом ми переможемо, разом - ми сила!

За інформацією відділу освіти, молоді та спорту райдержадміністрацї