На виконання наказу відділу культури і туризму Пологівської райдержадміністрації «Про обстеження туристичних об’єктів» протягом травня-липня 2017 року працівниками районного туристично-інформаційного центру при «Пологівському районному краєзнавчому музеї» здійснено виїзди-обстеження туристичних об’єктів.
За результатами проведеної роботи розроблено в Пологівському районі новий туристичний маршрут «Роздори на Кінській».
Маршрут в себе включає наступне:
1. Оглядова екскурсія в КУ «Пологівський районний краєзнавчий музей»
Комунальна установа «Пологівський районний краєзнавчий музей» – це один із відомих культурно-освітніх закладів району, що старанно зберігає славну історію та багату культурну спадщину краю.
Будівля, у якій розташовується музей, є однією із найстаріших у місті. Свого часу, це була оселя заможних купців, братів Сандомирських, власників скляного заводу станції Пологи. Після подій 1917 року тут знаходилася Пологівська міліція, згодом – банк. А з 1968 року тут функціонує краєзнавчий музей. Ініціатором його створення і першим директором був краєзнавець О.В. Чудновський.
Історія заснування та розвитку краю висвітлена в 6 експозиційних залах: «Природа Пологівщини», «Археологія та заселення краю», «Наш край на початку ХХ століття», «Наш край напередодні та в роки Другої світової війни», «Сьогодення Пологівщини» та виставкова зала…
2. Огляд архітектурних споруд часів заселення в селі Кінські Роздори
(будівлі колишнього кредитного банку, військових казарм, пересильної тюрми).
Кінські Роздори відомі в районі не тільки як найстаріше село, а ще й як місце, де зосереджена значна кількість пам’яток історії, культури та археології. Серед них і будівля колишнього кредитного банку, солдатські казарми та їдальня, торгівельні ряди, земська школа…
3. Відвідування храму на ім’я Преображення Господня в селі Кінські Роздори
Кам’яна будівля храму на ім’я Преображення Господня в селі Кінські Роздори Бердянського повіту Таврійської губернії була збудована у 1908 році. На початку 1930-х років релігійна громада була ліквідована, а приміщення церкви передане колгоспу і використовувалося як зерносховище. В роки Другої світової війни релігійна громада села повернула собі церкву і навіть оформила це відповідними паперами. В користуванні громади церква перебувала до 1962 року, потім її знову передали колгоспу імені Жданова. Використовували будівлю як склад хімічних речовин для обробки колгоспних угідь. Лише наприкінці 1980-х років храм почали відроджувати…
4. Огляд козацької криниці та торгового Муравського шляху
Муравський шлях один із стратегічних трактів, яким протягом XVI — початку XVIII ст. ходили кримські й ногайські татари на Лівобережну й Слобідську Україну та південні райони Росії з метою пограбувань і наживи. Йшов він "муравою" (тобто травою), минаючи переправи через великі річки, переважно безлюдним степом: від Перекопу на північ, між витоками річок Молочні Води і Кінські Води, перетинав річки Вовчі Води, Самару та Орель. Далі проходив поблизу міст Коломак, Валки й Охтирка (територія Харківського й Охтирського полків), між верхів'ями річок Сіверський Донець, Оскол, Ворскла і Псел виходив на Ізюмський шлях, а під м. Ливни з'єднувався з Кальміуським шляхом і досягав м. Тули. Після спорудження в кінці XVII століття кількох укріплених пунктів, татари припинили вторгнення в Україну по Муравському шляху і він поступово перетворився на торговельний шлях …
5. Ознайомлення з життям та побутом екопоселенців
Екопоселенці – люди, які прагнуть жити в гармонії з природою і навколишнім світом. В своєму повсякденному житті та побуті вони не використовують сучасних технологій, не застосовують жодних хімічних засобів, ніякого пластику чи поліетилену. Всі матеріали – природні. Житло - із дерева та глини, їжа готується в печі та на вогнищі, чай - тільки із трав з додаванням власноруч зібраного меду. Екопоселенці займаються вирощуванням городини, насаджують молоді дерева, будують собі нову оселю. Вони яскраво та радісно відзначають різноманітні свята, згідно давніх народних традицій, такі як Івана Купала, Масляна тощо…
6. Відвідування штучного водосховища «Стара дамба»
Кінськороздорівське водосховище, яке в народі називають «Старою дамбою», є одним із найкрасивіших місць Пологівщини. Тільки уявіть собі: серед безкраїх степів перед очима мандрівників раптом постає блискуче дзеркало водойми, оточене зеленими вербами та скелястими гранітними виступами. З’явилася водойма наприкінці 1960-х років в рамках міжколгоспного будівництва для поливу колгоспних угідь. І невдовзі стала улюбленим місцем відпочинку роздорців…
7. Відвідування штучного водосховища «Нова дамба». Огляд будівництва чоловічого монастиря
Територію села вважають особливим місцем. В минулому тут діяли два великих храми, нині будується чоловічий монастир, який зводять на честь Царствених мучеників неподалік с. Кінські Роздори Пологівського району…
8. Огляд місця злиття двох рукавів річки Конки в одне русло
Річка Конка – одна із найдовших річок області (протяжність 502 км). Вздовж її берегової смуги розташовано більше 50 населених пунктів області. Свій початок бере вона в Більмацькому (Куйбишевському) районі, звідки тече двома рукавами – Мокра Конка і Суха Конка. Струмки утворюють річку в селі Кінські Роздори і далі несуть свої води до Дніпра та Каховського водосховища. Відомо, що у ХІХ ст. ширина русла ріки була від 20 до 40 метрів. Тому й не виникає сумнівів, що колись була вона судноплавною і носила на своїх хвилях і козацькі «чайки», і турецькі галери…
9. Огляд села Кінські Роздори з однієї із найвищих точок місцевості
«Слобода Конскіе Раздоры, при р. Конкъ многолюдная и с населением зажиточнымъ. …Ръка Конка беретъ свое начало въ 5-ти или 6-ти верстахъ выше Конскихъ раздоръ; при слободъ Конка раздралась, разделилась, течетъ двумя отдъльными рукавами, а ниже слободы опять сливается въ одно теченіе». Так описав свої враження від слободи Кінські Роздори Феодосій Макаревський у книзі «Матеріалы для историко-статистическаго описанія Екатеринославской епархіи церкви и приходы прошедшаго ХVІІІ столътія». Нині Кінські Роздори – один із найбільших населених пунктів району. Засновані, як слобода, у 1771 році відставними солдатами, каторжниками, майстровими людьми, задіяними на будівництві Кирилівської фортеці Дніпровської лінії укріплень. Ось про що говорять літописи: «Для расселения оставленных солдат и их семейств и для жительства солдатских жен и детей кирилловского гарнизона в 10 верстах северо-восточнее крепости за счет казны было образовано военное поселение Конское, названное потом солдатской слободой Конские Раздоры»…
10. Відвідування центру села Воскресенка
Село Воскресенка (до 1809 р. - Гончариха-Воскресенка, до 1934 р. - Воскресенка, до 2016 р. - Чапаєвка) знаходиться на правому березі річки Конка. Вище за течією на відстані 1 км розташоване село Кінські Роздори, нижче за течією - примикає місто Пологи. Село засноване не пізніше початку другої половини XVIII ст. В описі перших військових слобод Олександрівського повіту, які складені до 1800 р., воно згадується під назвою Гончариха-Воскресенка з населенням 1010 душ. Нині - адміністративний центр Воскресенської територіальної об’єднаної громади, до складу якої входить і село Кінські Роздори…
Шановні мешканці та гості Пологівського району! Літо – це пора відпочинку! Не втрачайте час! Туристично-інформаційний центр при Пологівському районному краєзнавчому музеї запрошує вас здійснити мандрівку новим туристичним маршрутом «Роздори на Кінській». За довідками та організацією туристичного відпочинку звертайтесь за телефоном центру 2-25-82.
Відділ культури і туризму райдержадміністрації
: