За даними Всесвітньої організації охорони здоров`я, близько 150 мільйонів дівчаток і 73 мільйони хлопчиків у віці до 18 років піддавалися насильству та експлуатації. Кожного року від 133 до 275 мільйонів дітей стають свідками епізодів агресивної поведінки між батьками.
Насильство проти дітей може мати різні форми, у тому числі домашнє насильство, воно завдає фізичної та психологічної шкоди дітям.
Домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
6 грудня 2017 року Верховна рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» (далі – Закон). Цим Законом вперше в Україні ввели кримінальну відповідальність за домашнє насильство.
Відтепер, Законом передбачено таке поняття як дитина-кривдник – особа, яка не досягла 18 років та вчинила домашнє насильство у будь-якій формі. А також, визначається поняття дитини, яка постраждала від домашнього насильства – це особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.
Постраждала дитина має всі права постраждалої особи, реалізація яких забезпечується з урахуванням найкращих інтересів дитини, її віку, статі, стану здоров’я, інтелектуального та фізичного розвитку.
Якщо, у зв’язку із вчиненням домашнього насильства стосовно дитини, вона не може проживати із своїми батьками, іншими законними представниками, на час подолання причин і наслідків домашнього насильства дитина може бути влаштована до родичів, у сім’ю патронатного вихователя, до центру соціально-психологічної реабілітації дітей, інших установ для дітей незалежно від форми власності та підпорядкування, в яких створені належні умови для проживання, виховання, навчання та реабілітації дитини відповідно до її потреб.
Захист прав та інтересів постраждалої дитини, у тому числі звернення до суду, представництво її прав та інтересів у суді, крім батьків та інших законних представників дитини, можуть здійснювати родичі дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачуха або вітчим дитини, якщо вони не є кривдниками дитини, а також орган опіки та піклування. Захист інтересів постраждалих дітей крім органів влади можуть здійснювати повнолітні родичі дитини, які не є кривдниками.
Якщо відбувається насильство в сім’ї, слід звертатися до правоохоронних органів (поліція). У разі коли вам стало відомо про те, що насильство відбувається над дитиною, необхідно повідомити про такі факти службу у справах дітей.
Окрім того Законом внесено зміни і до Закону України «Про безоплатну правову допомогу». Так, постраждала особа має право на безоплатну правову допомогу, що включає в себе такі види правових послуг: захист; здійснення представництва інтересів в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру.
У Пологівському районі вже зафіскований випадок вчинення насильницьких дій підлітком щодо членів своєї сім’ї.