Щодо застосування касової техніки
З 1 липня підприємці - платники єдиного податку 3-ї групи повинні застосовувати касові апарати
Пологівська ОДПІ нагадує, що фізичні особи - платники єдиного податку третьої груп при готівкових розрахунках мають право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО) тільки якщо діяльність здійснюється на ринках та/або продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі.
У всіх інших випадках фізичні особи - платники єдиного податку третьої групи зобов'язані застосовувати касові апарати.
При цьому, застосування РРО платниками третьої груп розпочинається з 01 липня 2015 року.
Отже, з 1 липня 2015 року фізичні особи - платники єдиного податку третьої групи при здійсненні готівкових розрахунків у обов’язковому порядку повинні використовувати РРО (крім торгівлі на ринках та/або продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі)
Зазначена норма передбачена п. 296.10 ст. 296 Податкового кодекcу.
При здійсненні безготівкових розрахунків касовий апарат не застосовується
Фахівці Пологівської ОДПІ уточнюють, що суб’єкти господарювання, які здійснюють торгівлю виключно за безготівковим розрахунком через банківські установи (що підтверджено відповідними виписками з банківських рахунків) реєстратори розрахункових операцій (РРО) не застосовують.
Водночас, якщо суб’єкт господарювання видаватиме товарні чеки, накладні або інші документи, що можуть підтвердити готівковий розрахунок, то у такому випадку необхідно використовувати РРО на загальних підставах.
Продаж у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань – без касових апаратів
Суб’єкти господарювання мають право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати. Ця норма закону застосовується за умови, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу при відсутності продажу алкогольних напоїв та підакцизних непродовольчих товарів.
Щодо продажу алкогольних напоїв
Продавцям пива необхідно подбати про ліцензію на роздрібну торгівлю
З 1 липня 2015 року пиво з вмістом етилового спирту від 0,5% буде прирівняно до алкогольних напоїв. Відповідні зміни внесені Законом № 71-VIII до Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного i плодового, алкогольними напоями та тютюновими виробами".
Отже, з 1 липня 2015 року пиво відноситься до алкогольних напоїв, а роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Якщо у суб’єкта господарювання є ліцензія на продаж алкогольних напоїв, то окрема ліцензія на роздрібну торгівлю пивом не потрібна.
Скільки коштує ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями?
Річна плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі. На території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, плата за ліцензію становить 500 гривень.
Телефони для консультацій з даного питання в Пологівській ОДПІ
2-30-44, 2-37-80
З питань єдиного соціального внеску
З 1 червня звіти з ЄСВ подаватимуться за новою формою
З 1 червня 2015 року звіти за звітний період "травень 2015 року" подаються за новою формою згідно з Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 року № 435, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 23.04.2015 року № 460/26905.
Фізична особа – підприємець «загальної» системи оподаткування тимчасово не здійснює підприємницьку діяльність та відповідно не отримує підприємницькі доходи. Чи необхідно сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування?
Для підприємців загальної системи оподаткування єдиний соціальний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Такі платники, за бажанням, з метою збереження страхового стажу у році або окремому місяці року, в якому ними не отримано дохід (прибуток), можуть самостійно, у разі необхідності, визначити базу нарахування єдиного внеску.
Зазначена норма буде застосовуватися до доходу (прибутку), отриманого за 2015 рік.
Тобто фізичні особи – підприємці «загальної» системи оподаткування, які тимчасово не здійснюю підприємницьку діяльність та, відповідно, не отримують підприємницькі доходи, не зобов’язані за цей період сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування
Телефон для консультацій з питань ЄСВ в Пологівській ОДПІ 2-39-39
Для «спрощенців»
Чи необхідно фізичним особам – підприємцям платникам єдиного податку мати первинні документи на закупівлю товарів, які використовуються у господарській діяльності?
Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених первинними документами.
Зазначена норма передбачена статтею 44 Податкового кодексу України і є загальною для платників всіх систем оподаткування, в тому числі платників, які застосовують спрощену систему оподаткування.
Тобто фізичним особам – підприємцям, в тому числі платникам єдиного податку необхідно мати первинні документи на закупівлю товарів, які використовуються у господарській діяльності.
Чи можливо підприємцю платнику єдиного податку третьої групи протягом календарного року перейти на сплату податку за іншою групою?
Фізична особа – підприємець протягом року може самостійно перейти на сплату єдиного податку за іншою групою платників єдиного податку. Для цього необхідно надати заяву до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає податок на додану вартість.
Чи є платником військового збору фізична особа – підприємець платник єдиного податку?
Фізичні особи – підприємці, які здійснюють діяльність за спрощеною системою оподаткування, не є платниками військового збору з доходів, отриманих в межах підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування.
Водночас у разі отримання фізичною особою – підприємцем доходів, за межами підприємницької діяльності, такі доходи оподатковуються військовим збором на загальних підставах. Також суб'єкти господарювання та/або самозайняті особи, які виплачують доходи фізичним особам, які є об’єктом оподаткування військовим збором, є податковими агентами щодо таких доходів та зобов’язані утримувати та перераховувати військовий збір в порядку, визначеному законодавством.
Чи є платниками військового збору фізичні особи – підприємці загальної системи оподаткування?
Фізичні особи – підприємці «загальної системи» оподаткування є платниками військового збору на загальних підставах.
Зазначені платники за результатами звітного податкового року самостійно розраховують військовий збір в розмірі 1,5 відсотки чистого оподатковуваного доходу, відображають в річній податковій декларації та сплачують в терміни, передбачені для сплати податку на доходи фізичних осіб за відповідний період. Першим звітним податковим періодом для нарахування військового збору з доходів фізичних осіб - підприємців є 2015 рік.
Щодо сплати податку на нерухомість, відмінну від земельної ділянки
Які об’єкти нерухомості не є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?
Податковим кодексом визначено перелік об’єктів, на які податок на нерухоме майно не поширюється. Не оподатковуватимуться такі об’єкти:
а) житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);
б) житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначених законом, в тому числі їх частки;
в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;
г) гуртожитки;
ґ) житлова нерухомість, не придатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради;
д) житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;
е) нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;
є) будівлі промисловості, зокрема, виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;
ж) будівлі, споруди
сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо в сільськогосподарській діяльності;
з) житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств.
Яка нерухомість відноситься до об’єктів нежитлової нерухомості?
Відповідно до п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:
а) будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;
б) будівлі офісні – будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;
в) будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;
г) гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;
ґ) будівлі промислові та склади;
д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);
е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;
є) інші будівлі.
В який строк необхідно сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?
Податок сплачується фізичними особами — протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету.
Фізичні особи можуть сплачувати податок у сільській та селищній місцевості через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про прийняття податків.
Телефони для консультацій з питань податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в Пологівській ОДПІ 2-39-64, 2-37-80.